У Запоріжжі обговорили майбутнє сфери управління відходами

Захід відбувся у невимушеній атмосфері у Запорізькому обласному центрі молоді. У зустрічі взяли участь представники Департаменту муніципального управління Запорізької міської ради (Ланкіна Марія), КУ “Інститут розвитку міста Запоріжжя” (Образцова Ангеліна), Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації (Лісова Оксана та Коршунова Вікторія), громадських організацій міста (голова ГО «Маю право дихати», Гайдаш Ольга, та членкиня правління ГО “Запоріжжя без сміття” Іванова Єлизавета), преси (інтернет-медіа SODA.ZP.UA), помічник депутата ЗМР Мотренко Олександра (Вольфсон Сергій), голова Громадської ради при виконкомі ЗМР, Валерія Морозова, та голова Молодіжної ради при ЗМР, Микита Поліщук. Головною метою круглого столу було створення простору для відкритого діалогу між громадськістю, владою, бізнесом і активістами для напрацювання спільного бачення майбутнього сфери управління відходами у місті.

Актуальності події додає той факт, що незабаром має початися розробка місцевого плану управління відходами у м.Запоріжжя - одразу після затвердження регіонального плану. Ланкіна Марія, представниця Департаменту муніципального управління ЗМР: «Відходами займається Департамент захисту довкілля в обл адміністрації. Наразі у розробці є регіональний план управління відходами, який базується на національному плані. В межах цьогоплану розраховані заходи з управління відходами до 2035 року" Фасилітатором діалогу виступив Іван Калоша, виконавчий директор ГО “Запоріжжя без сміття”, який розпочав захід, підкресливши, що: Управління відходами — це не лише про сміття, а про: - якість життя у місті; - стан довкілля та здоров’я людей; - економічний потенціал переробки та повторного використання; - стійкість громади в умовах війни; - наближення євроінтеграції України. Обговорення почалось з двох основних питань: що варто робити вже зараз у сфері управління відходами, а які заходи краще перенести на період відновлення міста Запоріжжя після завершення війни. Учасники майже одноголосно погодились, що інформаційну кампанію серед населення щодо свідомого споживання та розумного використання ресурсів треба розпочати якнайшвидше. Адже для того, щоб зменшувати кількість відходів, не обов’язково мати централізовану систему сортування. Найкраще рішення - не утворювати відходи: купувати лише необхідне, надавати перевагу речам, які прослужать довго, ремонтувати, брати в оренду та не цуратися секонд-хендів та онлайн сервісів з продажу вживаних речей. Але про це мають говорити не тільки громадські організації з їх обмеженими ресурсами, а й органи місцевого самоврядування та бізнес. Лісова Оксана Василівна, департамент захисту довкілля ЗОДА повідомила, що серед заходів які вже проводяться – класні часи, позакласне навчання у школах на тему екології. Вчителі щоквартально звітують про виконану роботу. Але виникає питання – За якими матеріалами вчителі готуються до цих занять? Як активісти можуть підсилити підготовку вчителів до обговорення? Оскільки встановлення баків для сортування у всьому місті - амбітний і дороговартісний проєкт, який точно не буде у порядку денному місцевої влади найближчий час, ОСББ можуть запровадити сортування самостійно і отримувати від цього вигоду: додатковий дохід від продажу відсортованої вторсировини та безкоштовне добриво для озеленення території завдяки компостуванню. Кошти на впровадження можна отримати завдяки грантовому фінансуванню міжнародних благодійних фондів. Важливим стимулом стала б зміна фіксованого тарифу на вивіз сміття на тариф за принципом “плати за те, що викидаєш”. Морозова Валерія Андріївна, голова Громадської ради при ВК ЗМ: «Необхідно подумати які необхідно охопити аудиторії. Та до кожного стейкхолдера підібрати свій підхід. Наприклад, з ОСББ працюють районні адміністрації, вони можуть зібрати голів ОСББ (на ле. Для них може бути хороша мотивація, що за гроші зі здачі (вторсировини) ви можете робити щось конкретне для благоустрою будинку (наприклад, висаджувати клумби)» Також, на заході торкнулися питань збору небезпечних відходів від населення, створення реюз-центру для обміну непотрібними речима (зокрема техніка, меблі) серед населення, компостування та адаптації до змін клімату (зокрема збору дощової води комунальними підприємствами для поливу). Іванова Єлизавета, представниця ГО «Запоріжжя без сміття»: «В національному плані з управління відходами також вказано, що управління відходами є частиною адаптації до змін клімату. Бо ми маємо зменшувати наші викиди парникових газів. І є деякі способи, теж саме компостування в квартирах, в приватних секторах, компостування в парках – це насправді потребує не так вже багато сил і ресурсів, більше інформаційної кампанії і роботи з населенням"

Наприкінці заходу учасники розставили пріоритети у таблиці заходів з управління відходами: зеленою наліпкою позначили ті, які варто реалізувати якнайшвидше, а жовтою - ті, час яких ще не настав. Найбільше голосів за впровадження зібрали наступні заходи: • Організація мобільного пункту збору небезпечних відходів (батарейки, люмінісцентні лампи, ртутні термометри, медикаменти, голки) (3 голоси - захід потрібно впровадити якнайшвидше, 2 голоси - захід доцільно реалізувати у процесі відновлення Запоріжжя) • Створення центрів повторного використання у районах міста - місце, куди мешканці можуть привезти свої відходи у гарному стані (меблі, техніку, одяг, тощо). Речі готуються до повторного використання (базова очистка, ремонт) і продаються у благодійних магазинах. (2 голоси - захід потрібно впровадити якнайшвидше, 1 голос - захід доцільно реалізувати у процесі відновлення Запоріжжя) • Інформаційна кампанія “Не пали - компостуй!” (2 голоси - захід потрібно впровадити якнайшвидше, 1 голос - захід доцільно реалізувати у процесі відновлення Запоріжжя) • Завершення будівництва полігону (2 голоси - захід потрібно впровадити якнайшвидше, 1 голос - захід доцільно реалізувати у процесі відновлення Запоріжжя)