Запорізька правда / НОВИНИ / Важливо / 10-й ювілейний Donbas Media Forum 2025: Якісна журналістика потрібна Україні

10-й ювілейний Donbas Media Forum 2025: Якісна журналістика потрібна Україні

17:50 16.10.2025

1426 учасників відповідно до електронної реєстрації, 75 дискусій та воркшопів, 12 кінопоказів, 9 виставок, 88 партнерів – така офіційна статистика головної медійної події чергового воєнного року, яка три дні поспіль тривала у просторі столичного Національного музею історії України у Другій світовій війні. «Запорізька правда» активно влилася у вир заходів, які безперервно відбувались на різних майданчиках форуму. Встигнути всюди не вдалося, і все ж ключові меседжі форуму ми зібрали для наших читачів.

Заборона на ворожі медіа – це не цензура

Як тримати баланс між свободою слова та протидією інформаційним маніпуляціям обговорили на дискусії «Коли свобода вбиває свободу: як боротися з брехнею, не знищуючи плюралізм думок». Значущість цієї теми підсили тим, що саме вона відкрила форум. Питання заборони інформаційних каналів окупантів експерти дослідили з позиції протидії ворожій пропаганді і визнали її логічним воєнним заходом протидії інформаційній експансії без ототожнення з цензурою. «Європейські партії казали нам, що ми не можемо забороняти російські медіа, але ми це зробили, тому що Україна сьогодні у війні», — зазначила учасниця панельної дискусії Ольга Герасим'юк, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Разом з тим, учасники обговорення відмітили, що незалежні і суспільні медіа в Україні наразі переживають важкі часи. Між тим, українці потребують якісної журналістики. І чи не в першу чергу – підвищення рівня медіаграмотності у дорослих. Отже, є потреба у підтримці вітчизняних медіа, зокрема - локальних.

Європейська спільнота надає 6,6 млн євро на зміцнення незалежного медіасектору України.

Таку новину на відкритті форуму повідомила пані посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Вона відмітила, що ця ініціатива покликана допомогти журналістам продовжувати свою важливу роботу: інформувати громадян, викривати корупцію та документувати правду про загарбницьку війну Росії. « ЄС стоїть пліч-о-пліч із незалежними медіа України. Наша мета — посилити спроможність України надавати достовірну та важливу інформацію, забезпечувати публічну підзвітність та фіксувати правду про загарбницьку війну Росії та її злочини», — сказала пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова. «Підтримка ЄС є непохитною і ґрунтується на нашому спільному баченні відкритої та демократичної України». Нові ініціативи покликані відповісти на нагальні потреби медіапрацівників, які працюють в умовах війни, посилити їхню безпеку та стійкість, а також підтримати подальший шлях України до інтеграції в ЄС.

• «Frontline and Investigative Reporting Media in Ukraine» (бюджет — 3 млн євро), реалізується організаціями Internews International та Media Development Foundation. Проєкт надасть базові гранти 40 прифронтовим редакціям, індивідуальне менторство та тренінги для ще 20 редакцій, а також інституційну підтримку командам розслідувальної журналістики, які викривають корупцію та воєнні злочини Росії. • «Strengthening the Sustainability of an Independent, Free and Pluralist Media Ecosystem in Ukraine» (бюджет — 2 млн євро), реалізується під керівництвом організації «Репортери без кордонів» (RSF). Ініціатива забезпечить екстрену підтримку та засоби захисту для 400 журналістів, сприятиме сталій роботі медіа через «Ініціативу журналістської довіри» (JTI) та Міжнародний фонд з відновлення українських медіа (IFRUM), а також посилить адвокацію щодо включення медіа до порядку денного відновлення України. • «Empowering Ukrainian Media for a Sustainable Future» (бюджет — 1,65 млн євро), координується Інститутом масової інформації (ІМІ) та організацією «Детектор медіа». Проєкт посилить регіональні та локальні медіа, протидіятиме дезінформації та забезпечить юридичну, безпекову й професійну підтримку понад 500 журналістам через 15 новостворених регіональних медіахабів. Завдяки цим новим проєктам ЄС підтверджує тривале партнерство з Україною та визнає вагомий прогрес у медіасекторі попри виклики війни — від приватизації державних видань до створення Національної суспільної телерадіокомпанії України.

«Запорізька правда» у пулі Media Connections Express

Тема підтримки українських локальних медіа європейськими партнерами набула реальних обрисів у заході експериментального формату Media Connections Express. Вперше на Донбас Медіа Форумі організатори запровадили серію 15-хвилинних індивідуальних зустрічей між представниками укарїнських ЗМІ та донорами - потенційними партнерами, що дозволило журналістам безпосередньо презентувати свої проєкти і особисто отримати зворотній зв’язок : оцінку потенціалу свого медіа та корисну інформацію щодо грантових можливостей. У відкритому діалозі із українськими медійниками взяли участь предствники International Media Support, International Press Institute (IPI), Internews International, IWPR Institute for War and Peace Reporting (IWPR). Авторка цих рядків скористалася нагодою і продуктивно поспілкувалась із Каролем Лучкою, головою Східноєвропейського представництва International Press Institute (IPI), та Оксаною Майдан, проєктною директоркою представництва Internews International в Україні. Йшлося про напрямки цільової підтримки та умови її надання. Обидва експерти відмітили необхідність у розвитку незалежних медіа на території, наближеній до зони бойових дій.

Трансформація регіональних редакцій: на втратити довіру аудиторії

Панельна дискусія: “Трансформація регіональних редакцій під час війни: шляхи до сталого розвитку” на форумі стала однією з наймамасовіших щодо участі зацікавлених фахівців та експертів. Своїм успішним досвідом поділилися колеги із різних медіа. «Вісник Ч» довів, що друкована преса може залишатися живою. Редакція активно розвиває відеоформат — понад 1000 відео за 2 роки, а монетизація контенту приносить $700 на місяць. «МикВісті» перетворили кризу на можливість. Видання запровадило модель підписки та стабільно отримує 16 000 грн щомісяця. «Статус-Кво» після втрати великих рекламодавців переорієнтувався на малий бізнес. «РІА-Південь» починали з нуля після окупації Мелітополя. Завдяки телеграм-каналу, який сьогодні має 80 000 підписників, медіа змогло відродитися й запустити новий бренд. «Городоцький телерадіопресцентр» поступово переходить від грантової залежності до змішаної фінансової моделі, де зростає частка реклами та співпраці з місцевими інституціями. - Говорили про те, як регіональні редакції - прифронтові, релоковані та з відносно спокійних регіонів - шукають та знаходять можливості для сталого розвитку. І як мінімізують залежність від донорів, - коментує дискусію її модератор Олексій Солдатенко, засновник і програмний директор Міжнародного Інституту регіональної преси та інформації. - Хай цей досвід буде надихаючим для багатьох інших редакцій. Бо і підтримка громад працює, і репутація капіталізується, і мультимедійний контент монетизується, і донорські кошти, хоча і є суттєвою часткою бюджетів, але вже точно не питання життя та смерті для тих, хто не боїться шукати нові підходи та форми роботи. Втім, слід зауважити, що всі вжиті медійниками заходи спрямовані, в тому числі, і на збереження довіри аутиорій.Українські медіа продовжують доводити, що навіть у найважчі часи можливо розвиватися, залишаючись чесними перед своєю аудиторією.

Медіаспоживання: що смакує українцям

Цікава дискусія серед експертів, які досліджують медіаспоживання та обговорюють вдосконалення методик його дослідження, привернула увагу багатьох керівників ЗМІ. Говорили про різне, і, зокрема, про те, як змінився світ медіа. Адже тепер люди читають новини скрізь - на телефонах, у соцмережах, на різних платформах. Локальним медіа важливо знати, що цікавить їхні аудиторії. Великим каналам - бачити рейтинги й ефективність контенту. Державі - розуміти, що дивляться люди в різних регіонах (це - питання безпеки). Донорам і інвесторам - оцінювати зміни в медіапросторі. Рекламодавцям - вимірювати не лише охоплення, а й тривалість уваги. Тож сьогодні медійникам вже замало самого знання, скільки людей споживають їхній контент. Треба знати, чому саме вони це роблять і що утримує їхню увагу.

Журналісти VS блогери: інститут репутації розставить всі крапки над «і»

Обговорення етичних аспектів роботи блогерів та журналістів не залишило байдужих серед учасників відповідної дискусійної панелі. Її ініціатори - Комісія з журналістсьої етики та Програма підтримки ОБСЄ для України зосередились на питаннях дотримання загальноприйнятних для фахової спільноти норм.У обговоренні взяли участь блогер, генеральний директор благодійного фонду Відкритий Обрій Дмитро Чекалкін, репортер-фрілансер Стас Козлюк, журналістка Детектор медіа Лєна Чиченіна, журналіст та співзасновник CrimeaVox Муслім Умеров. Модерував дискусію голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов. Говорили про відповідальність за вплив журналістів і блогерів на свої аудиторії, що саме треба змінювати, аби гроші, які заробляють блогери, не були самоціллю і не спотворювали реальність (як у деяких медійних осіб), коли в Україні почне працювати інститут репутації . Багато питань поки ще залишаються без вичерпних відповідей, але рух у напрямку їх пошуку вже проявився. І це надихає.

Медійники під час війни: наказано вижити

Висвітлення травматичних історій переслідує після робочого дня. Закриваєш очі перед сном і бачиш усе, що знімав удень... Таким досвідом, зокрема, ділилися учасники дослідження НСЖУ про психологічний стан медійників під час війни. Результати всеукраїнського опитування та 12 глибинних інтерв'ю, участь у яких взяла майже сотня журналістів, представила команда НСЖУ на тематичній панельній дискусії в рамках Donbas Media Forum-2025.

За результатами дослідження: понад 40% медійників відчувають, що травматичний контент не відпускає після роботи; майже половина опитаних живе лише сьогоднішнім днем; 52% регулярно працює з психологами.

- Маємо потребу говорити не тільки про проблеми, а уроки - як редакції будують свою роботу із урахуванням негативного впливу війни, - зазначила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, модератока дискусії. - Українські журналісти адаптуються до надзвичайно складних умов. Решті світу є чому в них повчитися, - відмітив провідний фахівець Глобального центру травми й журналістики Ґевін Різ. Євгенія Вірлич з херсонського «Кавун.City»: «Нас рятує почуття гумору, довіра в редакції та свобода вибору тем. Журналіст може відмовитися від важкої теми без зайвих питань». Світлана Залізецька з переміщеного «РІА-Південь»: «Коли в Мелітополі затримали наших журналістів, я тиждень не могла спати. Тоді зрозуміла — без психолога не зможу працювати, а за мною весь колектив».

Кінозал ДМФ-2025: журналісти фільмують роботу колег

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) представила фільми про прифронтові медіа. Раніше вийшов фільм "На межі", головним героєм якого став Василь Мирошник, героїчний редактор газети “Зоря” з прифронтової Харківщини. А нещодавно - стрічка "Сторінки надії", про Оріхівську газету "Трудова слава" та її мужню редакторку Світлану Карпенко . Газета, хліб і вода - такий вантаж періодично везуть рятувальники до прифронтового Оріхова, і з ними в дорозі - Світлана, яка не лише забезпечує друкованою газетою людей, які відрізані від енергоресурсів, а отже, й інформації, а й збирає матеріал для наступних своїх публікацій, документуючи те, як живуть люди у часі війни. Під час обговорення стрічки, а також під час дискусійної панелі "Українські газети: чи є місце традиційним медіа на медійному ринку країни", які модерувала перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, керівники редакцій поділилися своїм досвідом, обговорили проблематику подальшої діяльності. Це була дуже корисна інформація до роздумів, втім, і до подальших дій для захисту медіапростору, у якому - корисна і перевірена інформація стає реальною зброєю з протидії окупантам.

ПОДЯКА ПАРТНЕРАМ

Ми щиро вдячні усім нашим партнерам. Кожен із них зробив важливий внесок у те, щоб Форум відбувся і став такою яскравою подією медіаспільноти України. Цьогоріч і сукупна кількість всіх партнерів у нас також рекордна. Ми дуже цінуємо вашу небайдужість до Форуму!