Дискредитувати мобілізацію в Україні: кому це вигідно

«Чoлoвiкu гoтyйтecь!!! Cпucкu з ТЦК вжe в пoлiцiї, щo тeпep бyдe!». Таку емоційно перенасичену інформацію поширює у соцмережі ( Фейсбук) один дуже «дивний» дописувач «Новини України та світу». Цей допис дуже швидко набрав 262 розлючених смайла, 134 коментарі та 34 поширення. Переважна більшість коментарів від дописувачів із закритими профілями спрямовані на підсилення емоційного впливу. Любов Піньковська: Що це робиться забрали близького знайомого, ніде не служив, зловили на вулиці, через три місяці,прийшли сказали ,пропав безвісти,пройшло півроку,в середу 12 березня привезуть хоронити двоє дітей лишилося без батька малолітніх,кому вони будуть потрібні,а нікому,а людину забрали ,на навчену і він не встиг навіть повоювати і все,та що ж це робиться,скільки вже можна терпіти що ловлять не навчених і відправляють зразу на смерть. Галина Мельник: Пішли всі на три букви. Оксана Ищук: Йдіть на...три веселих букви Таня Выдюк: Хай з Верховної Ради почнуть. Неозброєним оком можна помітити, що ці дописи покликані викликати у спільноті обурення.

У інших каналах псевдо юристи надають поради, як уникнути мобілізації. Так, ефект з дискредитації мобілізації підсилюють у знеособленому телеграм-каналі «Юридичний телеграм» рейковими повідомленнями на кшталт: «У Кам'янець-Подільському ТЦК затримали власника прокатної конячки, тварина залишилася одна на центральній площі, - місцеві ЗМІ. Пізніше адвокат повідомила, що в ситуації «оперативно розібралися», затриманим виявився колишній військовий, батько п'ятьох дітей. Тобто, мабуть, його відпустили як багатодітного батька, але коня кинули спочатку». Це повідомлення покликане викликати обурення діями працівників ТЦК по відношенню до… багатодітного батька, ветерана і безпорадної конячки.

Викликати у спільноти у соцмережі негативне ставлення до мобілізації намагаються і цитуваннями українських публічних осіб чи посадовців, які також «ллють воду на млин» дискредитації мобілізації. «На військовий облік ставитимуть вже з 14 років: Рада розробляє законопроєкт, — нардеп Саврасов». У цьому ж повідомленні: « Для ТЦК дозволять напряму працювати з класними керівниками у школах. Вчителі зможуть надавати дані про учнів, які демонструють певні результати у фізпідготовці для постановки на спецоблік. Тих, хто відстає у плані фізичної підготовки — плануємо навчати на водіїв-механіків. Дівчат плануємо залучити до роботи в аналітичних центрах, які обробляють розвіддані, а також на інші спеціальності — кухарями, медиками. Щоб не було такого бардаку, як зараз, ми маємо почати ставити на попередній облік, починаючи зі шкіл». У відкритих джерелах легко дізнатись, що нардеп Максим Саврасов, 1980 року народження, родом із пермі( СРСР) — український політик, депутат ВРУ 8-го скликання (включений до виборчого списку під № 79), керівник секретаріату партії Блок Петра Порошенка «Солідарність» з 2014 року. У парламент пройшов за списками блоку Петра Порошенка після того, як ряд депутатів від БПП стали членами Уряду.

«Є такса: щоб тебе співробітники ТЦК відпустили з вулиці - $1000, вийти з ТЦК «через кватирку без документів» - $5000-$12 000», - повідомляє нардеп Камельчук Юрій Камельчук (1980 року народження з Кривокобилки Львівської області) — народний депутат України IX скликання, член депутатської провладної фракції «Слуга народу». У ВРУ увійшов до Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, заступник члена Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи. 12 грудня 2019 року увійшов до об'єднання «Гуманна країна», створеного за ініціативи UAnimals для популяризації гуманістичних цінностей та захисту тварин від жорстокості. Виступає за виплати пенсій громадянам України, які мешкають на тимчасово окупованих територіях, він вважає це «обов'язком України». 12 лютого 2020 року підтримав ідею відновлення подачі дніпровської води російським окупантам в Криму за ціною нафти. 16 вересня 2020 року голосували за проєкт закону № 3717, у який пропонувалося внести правки в статтю 48 «Мова освітнього процесу у закладах вищої освіти», щоб іноземні громадяни або особи без громадянства могли здобувати вищу освіту іноземною мовою, зокрема й російською. Ці зміни активно підтримували проросійські депутати. Цікаво, що свої меседжі він доносить в тому числі на каналі «новини live». Це закритий інформаційно-розважальний телеканал в Україні. Входить до медіахолдингу «Live. Network», що належить підприємиці Ганні Ковальовій, співзасновниці креативних агентств «We know how» і «Badoev ID». До 2022 року медіахолдинг належав депутату від проросійської партії «ОПЗЖ» Вадиму Столару. Очевидно, у вище зазначених повідомленнях навіть інтуїтивно вже можна відчути, щось із цим контентом не так. А саме - вони подають нам якусь «напівправду». Центр протидії дезінформації при РНБО пояснює, що таке напівправда у створенні дезінформації. Напівправда полягає в об’єктивному і детальному висвітленні незначних подій і, водночас, замовчуванні важливих фактів, або в загальній фальшивій інтерпретації подій. Ці повідомлення можна класифікувати і як мізінформацію - це неправдиву або неточну інформацію, яку поширюють для того, аби вплинути на людей, маніпулювати їхнім сприйняттям та заподіяти шкоду суспільству чи окремій людині.

Центр протидії дезінформації фіксує в соцмережі «X» сплеск дезінформаційних операцій, спрямованих на дискредитацію мобілізації в Україні. У рамках цієї кампанії поширюються численні маніпулятивні дописи щодо мобілізаційних заходів. Зокрема, автори цих повідомлень поширюють ніким не підтверджені цифри про нібито кількість «насильно мобілізованих людей», заявляючи про «диктатуру» в Україні. Також масово поширюються відео, зняті в різний час, багато з них не мають жодного відношення до мобілізації. Так, поширюються відео затримання людей, які перебувають у СЗЧ; бійки на вулиці, де навіть немає представників ТЦК та поліцейських; затримання підозрюваних у вчиненні правопорушень тощо. Деякі відео, що видають за «примусову мобілізацію», зняті не в Україні, а в інших країнах Європи.

А ось син Трампа зробив репост про русифікацію, назвавши це «абсолютим злом». Відео на західній аудиторії зібрало 30 млн переглядів Мета такої інформаційної кампанії – підірвати підтримку України з боку західної спільноти та послабити переговорні позиції України. Вдаються і до створення дипфейів - створених штучним інтелектом відео з політиками або відомими людьми, на якому вони роблять фальшиві заяви. Також дипфейки використовують для підтвердження уявної «правдивості» насправді вигаданих фактів.

«Якщо тобі здається, що відбувається «бусифікація» – це вже вплив російського ІПСО», - заявляє нікому не відомий і безіменний військовий. «Якщо ти втомився від війни – це вже результат роботи російського ІПСО. Якщо вважаєш, що цієї війни не мало бути – вони теж вплинули на тебе», - не приховуючи свого блюзнірства, обурюється він же. Те, що дане відео – витвір штучного інтелекту, очевидно. Адже навіть неозброєним оком можна помітити невідповідність міміки і ліпсингу (синхронізація руху губ та звукового ряду). Нагадаємо, що Україна вже багато років веде інформаційну війну з росією. Ще у 2021 році, зокрема, «Фейсбук» повідомив, що Україна — на 5 місці серед усіх країн світу за поширеністю інформаційних операцій у цій соціальній мереж. Більшість із них проводила Росія. З початком повномасштабного вторгнення це протистояння загострилося, і Україна стала справжнім полігоном для випробування рашистами інформаційної зброї. Сьогодні ми всі перебуваємо на передовій цієї боротьби, а тому маємо добре розбиратися в тому, яку інформаційну зброю застосовує проти нас ворог.

Як самостійно виявити фейки та маніпуляції у медіа чи соцмережах розповів Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа», фахівець з протидії дезінформації.

Перше, на що обов’язково треба звертати увагу – це емоції. Якщо ви читаєте новину, і вона викликає у вас роздратування або, навпаки, радість, бажання терміново поділитися нею, то варто спробувати відволіктися. Наприклад, випити чаю-кави або просто заплющити очі і подумати про щось приємне, а через певний час повернутися до цієї новини. Практика показує, що завдяки такій вправі, такій поведінці, людина може побачити, що вона насправді не відчуває тієї емоції, яка виникла в неї спочатку. Окрім емоцій, маємо звертати увагу на наявність у контенті відповідей на основні питання: Хто? Що? Коли? Як? Чому? Де сталася подія? Такі основні журналістські питання дають нам можливість перевірити, уточнити, дізнатися, чи насправді ця подія відбувалася. Мають бути вказані конкретне прізвище чи дата, цифри, посилання на джерела, звідки ця інформація взялася. Обов’язково треба звертати увагу, де ви читаєте цю інформацію, на якому ресурсі, і звичайно, хто є власником цього ресурсу, цього медіа. Слід перевіряти факти. можна перевірити інформацію в інших медіа, інших джерелах. Якщо є офіційна статистика, то можна зайти на офіційні сайти державних органів влади чи на офіційні ресурси інших установ, і подивитися, чи є там ці новини, опубліковані дані. Якщо говоримо про текстову публікацію з фотографіями, варто їх перевірити. Можна застосувати такі інструменти, як «Google Зображення», або ж «Tineye» – сервіс зворотного пошуку зображень.

Цей матеріал створено у співпраці з «Детектор медіа» за підтримки Міністерства закордонних справ, у справах співдружності та розвитку Великої Британії та Zinc Network.