DONBAS MEDIA FORUM-24 – про теперішнє і майбутнє професії

19:47 25.11.2024

В Києві завершив свою роботу DONBAS MEDIA FORUM-24 (DNF). Це щорічна конференція, яка збирає журналістів і медіаменеджерів України та світу, дає можливість обговорити актуальні проблеми професії і налагодити комунікацію. Заснована медіаорганізацією DII-Ukraine у 2015 році.. Серед партнерів та співорганізаторів форуму була і Національна спілка журналістів України..

Тематичними напрямами обговорення на форумі були:  Стійкість незалежних регіональних медіа Сходу та Півдня під час війни та після.  Людський потенціал в локальних медіа.  Етика, саморегуляція, цензура та самоцензура.  Антикорупційна тематика та розслідування.  Роль медіа в процесі відновлення та відбудови.  Євроінтеграція та медіа.  Безпека регіональних медіа під час війни.  Боротьба з дезінформацією та пропагандою через якісний контент.  Цифрові інструменти та загрози.  Українські медіа для аудиторії в окупації.медіа в процесі відновлення та відбудови Дві актуальні локації форуму забезпечувала НСЖУ, а саме - панельну дискусію «Що і як писати про полонених. Правові та етичні аспекти» та передпрем’єрний показ і обговорення документального фільму «На межі: історія незламності редактора прифронтової газети». Їх модераторкою виступила перша секретарка НСЖУ Ліна Кущ. Саме тут розгорнулася жвава дискусія, в якій взяли активну участь запорізькі медійники. На початку розмови на екран вивели фото загиблої у російському полоні української журналістки Вікторії Рощіної.
Як зазначила модераторка, від початку широкомасштабного вторгнення 3,5 тисячі українців повернулися з російського полону. Точна кількість цивільних і військових, яких продовжує утримувати Росія, невідома: офіційні джерела містять різні цифри, але йдеться про десятки тисяч осіб. Серед них - щонайменше 30 журналістів. Тема полонених є чутливою для суспільства та складною для медійників. Під час воркшопу учасники дізналися, яку термінологію варто використовувати, у чому відмінність норм українського законодавства та міжнародного права, які джерела інформації використовувати під час підготовки матеріалів. Також було приділимо увагу етичним засадам висвітлення цієї складної теми. Чи завжди потрібно отримувати згоду на поширення інформації про полонених? Які деталі можуть нашкодити? Як проводити інтервʼю з тими, хто звільнився з полону? Як говорити з рідними і близькими? Як зазначила співкоординаторка Запорізького Центру журналістської солідарності Валентина Манжура, тема ця дійсно дуже важлива і вразлива. - Адже саме у нас найбільше полонених журналістів, - 5 медійників з Мелітополя утримують російські загарбники в неволі. І про їх долю ми знаємо дуже мало. Ми пишемо про них, дотримуючись, звичайно всіх правил, щоб не нашкодити, не наразити на небезпеку, ми боремося за їх звільнення. Наші зусилля підтримує Національна спілка і міжнародні журналістські організації. Захоплені в полон колеги знають про це, підтримка додає їм сил. Ми віримо, що вдасться звільнити їх живими і повернути в Україну, - зазначила вона.
Багато емоцій і відгуків викликав і фільм «На межі: історія незламності редактора прифронтової газети» - про роботу прифронтової газети «Зоря» із Золочева Харківської області та її головного редактора Василя Мірошника. Своїми враженнями поділився відомий одеський радіожурналіст Геннадій Степаненко. - Історія дійсно вражає. Редактор газети з допомогою НСЖУ не тільки відновив своє видання, що було дійсно на межі, бо випускається воно і розповсюджується серед людей в буквальному сенсі за кілька кілометрів від російського кордону під постійними обстрілами, тепер люди чекають газету, бо вона для них – часточка України, - підкреслює журналіст. – Вразили й історії відновлених на прифронтових територіях Запорізької області газет – «Трудова слава» та «Голос Гуляйпілля» та їх редакторок Світлани Карпенко і Тетяни Великої, про що під час обговорення фільму розповіла співко ординаторка ЗЦЖС Валентина Манжура. Люди чекають свої газети і говорять, що вони для них – як вода, як ковток свіжого повітря, бо несе правдиву інформацію про війну. підтримує віру в перемогу. До речі, Запорізький журналістської солідарності надає допомогу і підтримку не лише місцевим, але й одеським, і миколаївським журналістам, за що ми дуже вдячні, говорить Геннадій.
Додамо, що запорізькі редакторки газет Наталія Зворигіна («Запорізька правда»), Наталія Стіна («Червоний промінь»), редакторка віжн-радіо «На дотик» Ольга Вокало, фрілансер Ольга Боглевська взяли активну участь практично у всіх панельних дискусіях, особливо ж запам’яталися їх виступи в обговоренні проблем, які стосуються регіональних медіа – про стійкість незалежних регіональних медіа Східу та Півдня під час війни та після, про людський потенціал в локальних медіа, їх безпеку та підтримку. Загалом же DMF 2024 відвідали 857 учасників! Відбулося 47 подій (панельні дискусії, воркшопи, презентації, лекція та публічна бесіда), пройшов показ 9 документальних фільмів. Валентина Бистрова Фото авторки та Наталії Зворигиної