Малі річки Запоріжжя: життя після спрацювання Каховського водосховища

13:01 31.05.2025

Громадська організація «Екосенс» спільно з мережею підтримки та розвитку громадських ініціатив «Довкола» презентували результати річного моніторингового дослідження стану малих річок Запоріжжя. Презентація та перше обговорення результатів відбулося під час засідання Науково-технічної ради ЗОДА, а також на онлайн-зустрічі з журналістами, науковцями, активістами та небайдужими запоріжцями.

Знищення Каховської ГЕС у червні 2023 року різко погіршило гідрологічну ситуацію в регіоні. Спрацювання Каховського водосховища створило загрозу нестачі води, підвищеного забруднення, руйнування водних екосистем. У такій ситуації значення малих річок Запорізької громади – Мокрої, Сухої – зросло багаторазово. Це не лише резервне джерело аварійного водопостачання, а й осередок біорізноманіття, регулятор мікроклімату, складова зеленої інфраструктури громад. Проби води бралися з 20 точок на річках й проводилося в чотири сезони року. Участь у відборах проб взяли волонтери й активісти. В результаті річної моніторингової роботи науковий керівник і експерт дослідження канд. техн. наук, доцент каф. «Екологічна та цивільна безпека» Українського державного університету науки і технологій, науковим керівником мережі підтримки громадських досліджень «Довкола» Максим Сорока представив комплексну оцінку екологічного стану вод за фізико-хімічними показниками, зокрема вмістом азоту амонію, нітратів, фосфатів, заліза та ін. Чітко Чітко видно, що якість вод різко погіршується в напрямку від верхів’я річок до місця впадіння в Дніпро. Так, вміст амонійного азоту в гирлових частинах річок досягав 0,075 мг/дм3 (Мокра, район автовокзалу), а у верхів’ях – лише 0,015 мг/дм3 (Наталівка). Ключові висновки дослідження: • якість води погіршується ближче до впадіння річок у Дніпро, що свідчить про сильне забруднення урбанізованих ділянок; • найбільші перевищення норм зафіксовані за показниками азоту амонійного, сульфатів, хлоридів і фосфатів; • експедиції підтвердили песимістичні прогнози щодо деградації малих річок, однак дали і конкретні підстави для формування плану дій щодо їх збереження. Проведені дослідження та отримані результати дали змогу напрацювати кілька основних рекомендацій. Серед них • збереження та відновлення заплав і прибережних смуг; • створення буферних зон із природною рослинністю; • відновлення малих штучних водойм (ставків); • включення малих річок до програми ЕСР (екологічної системи регіону) для стратегічного управління природними ресурсами; • потреба внесення малих річок до стратегій зеленого відновлення на рівні області та громад тощо. Ознайомитись з дослідженням можна тут: https://vidnova.info/wp-content/uploads/2025/05/2025-Smoll-rivers-Zp-research.pdf Подивитися запис відеопрезентації>> https://youtu.be/SMXpBRXkPhE «Якщо ми не закладатимемо кошти та не докладатимемо зусиль уже зараз і в найближчі роки, то за пару десятиліть більшість малих річок – як з тих, що ми досліджували, так і тих, які ще не встигли – просто зникнуть з мапи Запорізької області. А це суттєво вплине на екологічний стан, змінить ландшафт і матиме інші наслідки», – резюмував презентацію Максим Сорока.

ГО «Екосенс» і мережа «Довкола» закликають фахову спільноту, науковців, представників влади й бізнесу долучитися до спільної роботи над порятунком водних екосистем.

Дослідження виконано Громадською організацією «Екосенс» у співпраці із волонтерами, місцевими активістами та експертами мережі «Довкола» за підтримки Prague Civil Society Centre.