Тимчасовий прихисток і компенсація за втрачене житло: що пропонує держава?

Президент Володимир Зеленський запевняє, що «держава компенсує кожен метр втраченої нерухомості». Як це відбуватиметься і що робити до того часу, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю. Документація пошкоджень Найбільше руйнувань від війни зазнали Маріуполь, Волноваха, Харків, Ізюм, Охтирка, Тростянець, Суми, Чернігів, Гостомель, Буча, Бородянка. За даними місцевої влади, 95% будівель у Маріуполі пошкоджені обстрілами, 40% багатоповерхівок – повністю зруйновані. За підрахунками Маріупольської міськради, 84 тисяч містян втратили житло. Чернігів зруйнований на 70%. За словами мера Владислава Атрошенка, серйозних ушкоджень зазнали приблизно 150 багатоповерхових будинків. Тим часом у Харкові руйнувань зазнав 1671 житловий будинок. Влада закликає громадян ретельно документувати всі наслідки російської війни. За можливості необхідно робити фото і відеофіксацію пошкоджень, обов’язково викликати ДСНС, збирати свідчення очевидців, матеріали про подію у ЗМІ тощо. Ці документи стануть у пригоді для оформлення державної компенсації та стягнення репарацій із РФ. Компенсація за втрачене житло Процедура компенсації за втрачене чи пошкоджене нерухоме майно вже розроблена. Відповідний законопроєкт депутати ухвалили за основу 1 квітня. Як розповіла голова партії «Слуга Народу» Олена Шуляк під час брифінгу у медіацентрі «Україна», законопроєкт передбачає компенсацію у вигляді фінансової допомоги або надання квартир у новобудовах. Обсяг компенсації не може перевищувати вартість житла площею 150 кв. м. При цьому громадяни зможуть обирати місто, в якому бажають оселитись. Відповідно до законопроєкту, компенсацію можуть отримати не лише власники квартир чи приватних будинків, а й інвестори, члени кооперативів, які ще не мають права власності, а також спадкоємці житла. Крім того, передбачено відшкодування за пошкодження спільного майна. Отримати компенсацію можуть управителі багатоквартирних будинків, ОСББ, кооперативи. Наразі законопроєкт очікує на друге читання. Однак подати заяву на відшкодування можна вже зараз: через урядовий додаток «Дія» або в Центрі надання адміністративних послуг. Щоб подати заяву онлайн, необхідно вибрати у послугах «Дії» розділ «Пошкоджене майно». Далі заповнити форму, вказавши інформацією про пошкоджений об’єкт (адресу, опис і фото пошкоджень) та власні контактні дані. За інформацію Мінцифри станом на 14 квітня, «Дія» зареєструвала вже 76,7 тисяч звернень про компенсацію.

 В очікувані відшкодувань Експерти вже почали обстежувати пошкоджені та зруйновані споруди внаслідок війни. Перша група таких експертів виїхала на Київщину. Вони визначають можливості подальшої експлуатації будинків, обсяг і вартість ремонтних робіт чи демонтажу. «У результаті збройної агресії РФ в Україні було пошкоджено та знищено тисячі житлових будинків, шкіл, лікарень, об’єктів критичної інфраструктури. Відтак для їх обстеження вже сформовано низку груп, до яких входять небайдужі фахівці та експерти, які мають відповідну кваліфікацію. І такі групи продовжують формуватися», – зазначила заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська. Тим часом у Львівській області облаштовують тимчасові модульні містечка для людей, які були змушені покинути свої домівки через війну. Одне з таких містечок влада планує спорудити для вагітних жінок. «У містечку зможе проживати до 160 людей. Тут буде передбачено окреме місце для візочків, для приготування їжі тощо», – розповів мер Львова Андрій Садовий на брифінгу у медіацентрі «Україна». За його словами, це будуть дерев’яні будиночки хостельного типу, адаптовані до потреб сім’ї. Поки невідомо, коли постраждалі зможуть отримати державні виплати за пошкоджене майно. Щонайменше два місяці повинно минути після того, як буде ухвалено й опубліковано законопроєкт про процедуру компенсацій. Потім знадобиться час і ресурси на відновлення та побудову житла. Експерти сподіваються, що з допомогою іноземних архітекторів і фінансовою підтримкою Заходу, Україна відбудується якнайшвидше.