В Запоріжжі провели захід на підтримку полонених журналістів

Відкрила захід відеозверненням до запорізьких журналістів перший секретар НСЖУ Ліна Кущ. Вона підкреслила важливість солідарності та спільних зусиль по підтримці полонених 32 колег і відзначила послідовність та наполегливість запорізьких журналістів у боротьбі за звільнення їх з російських в’язнць. Як зазначила далі співкоординаторка ЦЖС, голова ЗОО НСЖУ заслужений журналіст України Наталія Кузьменко: - Для Запоріжжя тема полонених журналістів дуже болюча, бо за даними служби пошуку викрадених людей, в полоні вже більше року перебувають 6 мелітопольських журналістів та медійників. Наша запорізька спілка вже два роки докладає всіляких зусиль, щоб підтримувати колег, як морально, так і матеріально. Ми на постійному зв’язку з колегами з Мелітополя та Бердянська, які не змогли свого часу покинути окуповану територію. З перших місяців ми пересилали їм продуктові набори, ліки, гроші, ділилися інформацією. Стосовно полонених медійників ми ведемо моніторинг їх переміщень по ворожих таборах. Наразі Георгія Левченка утримують у Маріупольському СІЗО. Його звинувачують за трьома статтями КК РФ. Щодо місця перебування Анастасії Глуховської, то відомо, що з Мелітополя її етапували до СІЗО Таганрога. Однак куди перевели далі - невідомо. Ще раніше була затримана вже непрацююча журналістка Ірина Левченко. Наразі за нашими даними вона перебуває в одній з в’язниць Донецька.

Пам’ятаємо про полонених колег, ми боремося за них – таким був лейтмотив акції. Її спікери - Михайло Волков, представник Уповноваженого Верховної ради України з питань прав людини в Запорізькій області, Олена Орєшкіна, яка займається питаннями осіб, зниклих без вісті за особливих обставин в Запорізькій області та Наталя Прийма, фахівець служби з пошуку та звільнення викрадених мешканців Мелітополя та Мелітопольського району розповіли про правові та політичні можливості визволення з рашистської неволі українських журналістів і цивільних полонених в цілому, які механізми вже існують і виробляються для вирішення цієї надважливої проблеми. -Це доволі складно робити, адже країна-агресор не дотримується жодних міжнародних конвенцій і правил, цинічно ігнорує права людини як такі. Ми вже напрацювали певні механізми, які дають результат. Однак, важливо зазначити, що широкий розголос, постійна увага до теми полонених, всебічна підтримка кожного з них журналістами, громадськістю, міжнародною спільнотою – найбільш доступні для всіх і дуже дієві засоби. І в цьому сенсі ваша нинішня акція і всі ваші зусилля, спрямовані на звільнення колег, мають надзвичайно велике значення, - підкреслив Михайло Волков. Журналіст - це та гідна професія, яку у всьому світі мають підтримувати, бо журналісти забезпечують право людей на інформацію. Але саме через цю місію вони і стали для російських загарбників ціллю номер один, - відзначали учасники акції. За інформацією керівниці сайту РІА «Південь» з Мелітополя Світлани Залізецької, журналісти були першими, до кого окупаційна влада прийшла після захоплення території. - Усі вони були в ворожих списках, які складалися заздалегідь. Ставилася умова - або ви працюєте з нами, або не працюєте. Така була перша вимога. За тими, хто сказав, що не працюватиме, встановлювали стеження. Потім пішли арешти. Були затримані – членкиня НСЖУ Ірина Левченко, журналіст сайту РІА-Мелітополь Анастасія Глуховська, - адміністратор телеграм-каналу РІА-Мелітополь Георгій Левченко, адміністратори телеграм-чату «Мелітополь – це Україна» Яна Суворова та Влад Гершон та адміністратор телеграм-каналу «Мила Тополя» Євген Ільченко. - Робота нашої редакції тепер полягає не тільки в інформуванні про життя в окупації, а й у пошуку полонених колег. Ми створили карту катівень, де на основі наших інтерв’ю та бесід з полоненими нанесено 15 в’язниць. В цьому напрямку ми співпрацюємо з Національною спілкою журналістів України. Разом з першим секретарем НСЖУ Ліною Кущ я нещодавно виступила на засіданні Ради Європи і звернулася до депутатів та експертів із проханням прискорити процес обміну полонених журналістів, оскільки не всі можуть дочекатися звільнення, як це сталося з Вікторією Рощиною, яка загинула в катівнях російської в'язниці, - зазначила Світлана. Журналіст із Маріуполя В'ячеслав Твердохліб, який, втікаючи від полону, 5 діб пішки вибирався з захопленого російськими військами міста, розповів, що перед окупацією на електронну пошту телеканалу «ТВ-7», де він працював, надійшла пропозиція щодо роботи на російському телеканалі «Звезда». - Під час фільтрації я зустрівся з колишнім сісадміном сайту. Він більше 6-7 років вже не працював. А окупанти вимагали від нього паролі та коди доступу від проукраїнського сайту. І так – скрізь. Окупанти тобі або пропонують працювати на них, або в разі незгоди, якщо не вдасться вибратись - на тебе чекає полон. І стосовно нашої підтримки полонених журналістів і нашого заходу сьогодні. Колеги в неволі дійсно відчувають нашу підтримку. Попри все, інформація до них доходить. Мені особисто розповідав про це один з цивільних, який вирвався з полону. Були навіть випадки, коли самі охоронці, морально знущаючись, повідомляли: мовляв, там, на Україні, про тебе говорили, підтримували… Так що не маємо права втомлюватись говорити про полонених колег, не дамо забути про них. Ми, тут, на волі, - їх велика надія, їх захисники, - підкреслив В’ячеслав. Наприкінці заходу всі присутні створили стіну побажань колегам, які перебувають у полоні. Під заголовком «Пам’ятаємо, Боремося за вас!» кожен з учасників акції прикріпив написані на стікерах слова підтримки та залишив свій підпис під колективним Листом-зверненням до міжнародних організацій, громадських діячів та влади із закликом допомогти обміняти журналістів, звільнити їх з полону. За гіркою іронією долі саме в цей день - День прав людини - російські загарбники вже вкотре цинічно довели, що невід’ємні права людини на свободу і особисту недоторканість, як і поняття людяності взагалі, для них нічого не варті. По обіді вони вдарили Іскандером в центральну частину Запоріжжя, спричинивши великі руйнування і людські жертви. 8 людей загинули, 22 постраждали, серед них – дитина. Вщент зруйноване приміщення медичного центру і три нежитлових приміщення, пошкоджено 20 житлових багатоповерхівок. Тож чимало медійників після мирної акції по підтримці полонених журналістів виїхали на місце прильоту, щоб виконувати свою роботу, висвітлювати черговий злочин країни-терориста. Валентина Бистрова Фото Дар’ї Зирянової