Запорізькі журналісти ущільнюють ряди і продовжують свою професійну діяльність

- Економічна криза, спричинена війною, боляче вдарила по медіасектору. Закриваються телеканали, скорочується кількість друкованих видань, а журналісти змушені залишати професію. У Запоріжжі залишився лише один регіональний телеканал, і в невеликому обсязі – представництво Суспільного мовника, через фінансові труднощі багато газет змушені перейти у цифровий формат. Водночас міжнародні організації намагаються підтримувати незалежні медіа через грантові програми, однак ця допомога розподіляється нерівномірно і не завжди доходить до прифронтових редакцій. І це один з векторів роботи НСЖУ – посилення ефективної підтримки медіа, які тримають сьогодні інформаційний фронт., - підкреслив на початку розмови Сергій Томіленко.

- НСЖУ також активно співпрацює з міжнародними партнерами для привернення уваги до ситуації із затриманими журналістами. Ми постійно передаємо списки полонених колег до Європейської федерації журналістів, ОБСЄ та інших міжнародних організацій. Крім того, ми звертаємося до дипломатичних установ та правозахисних організацій з вимогою тиску на росію задля звільнення наших колег. Важливою ініціативою є публікація імен ув’язнених журналістів у міжнародних звітах і медіа. Ми бачимо, що кожне згадування їхніх імен у резолюціях ЄС, зверненнях правозахисників та медійному просторі підтримує інформаційний тиск і не дає окупантам приховати ці злочини, – підкреслив голова НСЖУ. Сьогодні шість колег з Мелітополя перебувають у полоні. Серед них – Ірина Левченко, яка була лауреаткою премії НСЖУ. Окупанти затримали її ще в травні 2023 року, і з того часу про її долю нічого не відомо. Серед полонених журналістів також Георгій Левченко, Анастасія Глуховська, Владислав Гершон, Яна Суворова, Євген Ільченко.

Розмову продовжила Світлана Карпенко, редакторка газети "Трудова слава". Вона розповіла про нелегкий шлях відновлення свого видання, який їй та її колегам довелося пройти після евакуації з прифронтового Оріхова. - Ми навіть не уявляли, що робити, коли опинилися у цій ситуації. Але потім побачили, що колеги з деокупованих територій працюють, і зрозуміли: нам теж треба діяти. Завдяки підтримці НСЖУ та Центру журналістської солідарності, ми змогли перетворити друковане видання на мультимедійне – запустили сайт, розгорнули активну роботу в соціальних мережах, освоїли нові формати роботи," – каже пані Світлана. Схожий шлях пройшла й Тетяна Велика, редакторка газети "Голос Гуляйпілля". - Я з маленькою дитиною спочатку виїхала в Івано-Франківськ. Але весь час мене не покидало відчуття, що я що залишила свою громаду. Тому невдовзі я повернулася, і ми з колегами завдяки підтримці НСЖУ відродили газету. До широкомасштабного вторгнення у нас була потужна редакція – працювало 10 осіб. Ми друкували 12 сторінок щотижня. Сьогодні теж працюємо, але головна проблема – фінансування. Молоді журналісти не йдуть у професію, бо не можуть отримати стабільну зарплату, -зауважила вона. Наталія Стіна, редакторка газети «Червоний промінь» Запорізького району, оголосила про плани запуску друкованої версії видання. Після трьох складних років, коли діяльність зосереджувалася переважно в онлайн-форматі, редакція вирішила повернутися до традиційного друку завдяки отриманому гранту від Асоціації «Незалежні регіональні видавці України». - Завдяки підтримці нашої спілки журналістів ми вже випустили чотири номери. Тепер, одержавши нові можливості, спробуємо відновити друк і подивимося, як воно піде. Сподіваємось на успіх, – поділилася з колегами своїми планами пані Наталя. Увагу на труднощі роботи місцевих редакцій звернули редакторки Новомиколаївської та Вільнянської місцевих газет :Наше життя» і «Дніпровські вогні» – Катерина Заварзіна та Олександра Кот. Ці редакції навіть з початком широкомасштабного вторгнення змогли втриматися, призупиняли випуски газет. Зараз ситуація дуже важка – проблеми фінансування та кадрового забезпечення. Проте, вони запевняють, що, попри труднощі, продовжують працювати для своїх читачів. І в цьому прагненні їх підтримав голова НСЖУ Сергій Томіленко, пообіцявши зробити все можливе, щоб організувати допомогу міжнародних партнерів.

- Конкуренція за гранти величезна, і часто їх отримують не реальні медіа, а громадські ініціативи, які створюють видимість роботи. Вони добре пишуть заявки, знають, як спілкуватися з донорами, а потім через рік зникають. Реальні ж редакції працюють десятиліттями, але залишаються без фінансування, – ділиться думками керівник газети «МІГ» Геннадій Дерибас. Ольга Вакало, керівниця віжн-радіо «На дотик», розповіла про грантову програму, оголошену Асоціацією «Незалежні регіональні видавці», яка може стати рятувальним кругом для багатьох місцевих видань. - Це підтримка на три роки. Але податися на цей грант – справжній виклик, бо заявки подають величезна кількість редакцій, просто неможливо технічно зайти й заповнити форму. Тож далеко не всі отримають фінансування, підкреслила пані Ольга. І все ж, незважаючи на труднощі, запорізькі журналісти не здаються і продовжують боротися за доступ громадян до правдивої інформації. На зустрічі звучали пропозиції активніше шукати міжнародну підтримку та вимагати від держави більшої уваги до регіональних ЗМІ. Як підкреслила Світлана Залізецька, редакторка мелітопольського медіа, журналісти не лише інформують, а й згуртовують громаду.

Журналіст-переселенець з Маріуполя В’ячеслав Твердохліб наголосив на питанні безпеки журналістів. - Якщо військовий отримує компенсацію у разі поранення чи загибелі, журналіст, який працює в тих же умовах, не має жодних гарантій. Ми документуємо воєнні злочини, працюємо на свій ризик, але страхування для нас недоступне. І це в корені неправильно, - підкреслив він. НСЖУ веде діалог із владою щодо цього питання, але поки що реальних змін немає. Зміни до законодавства, які зобов’язують редакції страхувати своїх працівників, на практиці не діють, страхові компанії не хочуть брати на себе ризики воєнного часу. Влада внесла поправки до закону, які передбачають обов’язкове страхування журналістів, але механізм реалізації не працює. Бо більшість редакцій просто не можуть оплачувати дорогі страховки, а закордонні компанії встановлюють надто високі тарифи.

Під час зустрічі журналістської спільноти Запорізької області були вручені спеціальні відзнаки Національної спілки журналістів України. Нагороду отримала Світлана Карпенко, редакторка оріхівського видання «Трудова слава» за відродження місцевої газети на прифронтовій території. Ця відзнака символізує визнання важливої роботи журналістів, які, незважаючи на небезпеку, стали для своїх громад чи не єдиним надійним і об’єктивним джерелом інформації Спеціальною нагородою також відзначили Людмилу Долженко, секретаря НСЖУ, за активну діяльність у спілці та з нагоди особистої ювілейної дати. Окрім індивідуальних нагород, журналістська спільнота Запоріжжя та Центр солідарності отримали символічний подарунок – прапор Національної спілки журналістів України.

Попри виклики, учасники зустрічі відзначили, що журналістська спільнота України залишається єдиною та готова забезпечувати право громадян на об’єктивну інформацію. Було наголошено на необхідності подальшого розвитку мультимедійних платформ, пошуку нових шляхів фінансування та міжнародної співпраці. Зокрема, обговорювалися ініціативи Європейської федерації журналістів щодо переговорів з Єврокомісією. Учасники наголосили, що такі програми – рятувальний круг для редакцій, які працюють у прифронтових зонах. Журналісти прифронтових регіонів не просто інформують, а виконують державницьку функцію – вони єдині продовжують доносити правду до громадян, особливо до тих, хто залишився в окупації. - Якщо українські медіа замовкнуть, цю нішу заповнить ворожа пропаганда. Ми не можемо цього допустити, – наголосила Світлана Залізецька, редакторка релокованого до Запоріжжя мелітопольського видання «РІА «Південь».. Наприкінці зустрічі журналісти підписали символічний прапор України для своїх колег з Данії, які підтримують українські медіа своїми донатами, допомагають медійникам тримати інформаційний фронт під обстрілами, без фінансування і підтримки з боку держави,. А голова Запорізької обласної журналістської організації, заслужений журналіст України Наталія Кузьменко передала голові НСЖУ для наших зарубіжних колег – з Данії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії та з інших країн, які підтримують українських журналістів і прифронтові медіа своїми донатами, власноруч виготовлені сувеніри – ляльок-мотанок «Дзиґа», які, окрім краси, є до того ж, ще й прекрасним знаряддям арт-терапії.