«Бий, біжи, замри!»: як здолати стрес і підтримати психологічну стабільність

- Люди по-різному реагують на стрес. Загалом відомо три типи реакції на стрес: «бий», «біжи», «замри». Отже, давайте розбиратися! «Бий». М'язи приходять у тонус, виникає бажання активно діяти, нападати. Таким людям у момент стресу важливо забезпечити собі фізичну розрядку. Можна, наприклад, поприсідати чи побити подушку, чи боксерську грушу. Головне - не стримувати емоцій. «Біжи». Виникає відчуття тривоги, бажання піти із ситуації. Знімати стрес ефективно за допомогою дихальних вправ, повторюваних дій (наприклад, прибирання), пішої прогулянки. Погана ідея – не звертати увагу на свій стан та залишатися в ситуації. Якщо у вас стрес проявляється через «бий, біжи», то, як правило, ви починаєте більше працювати, щоб кудись себе подіти та приносити користь, за все хапатися, і створюється відчуття, що ви зараз вибухнете від перенавантаження. «Замри». Коли людині страшно, у неї відбувається ефект завмирання. Вона занурюється в новини і починати боятися ще більше. У когось виникають різного роду залежності. Люди починають курити, можуть виникнути проблеми з алкоголем. Але нам, щоб нормально жити і працювати потрібна четверта складова стратегії: «Бий, біжи, замри, - і звучить вона так: адаптуйся, - розповідає Тетяна Береза. Психотерапевтка розповіла про кілька дихальних практик, які допоможуть повернути спокій. Дихальні вправи: Техніка "Драбинка". Для цього необхідно поступово вдихати повітря і в такому ж темпі видихати. Кожен вдих повинен бути більш посилений, ніж попередній. На фінальному вдиху потрібно зробити глибокий видих. Цю техніку слід виконувати протягом 5 хвилин. Техніка "Квадрат". Людина дихає на чотири рахунки. Тобто, необхідно зробити глибокий вдих, затримати дихання на 4 секунди, після зробити видих і затриматися на 4 секунди. Кожен вдих і видих робити з таким інтервалом. Така техніка допомагає привести в норму дихання, відповідно, це впливає на фізичний стан. Необхідність роботи з тілом Психолог також акцентує увагу на необхідності роботи зі своїм тілом. Треба, напружившись, перевіряти опору в ногах, подумки перевіряти цілісність власного тіла, по черзі сфокусуючи увагу на руки, ноги, шию. Голову, спину і т.д. Оскільки робота з тілом допомагає мозку визнати фізичну реальність, де він перебуває. Також дуже важливо постійно тестувати реальність. Аж до того, що ставити собі запитання: де я зараз? Тут небезпечно чи безпечно? Рахуйте людей, які знаходяться поряд. Розуміння того, що довкола вас є люди і є суспільство, допомагає зрозуміти, що ви не одні у цій війн, здолати свої страхи. Планувати свій день Для того, щоб вийти зі стану завмирання, важливо ставити собі прості завдання на найближчий час. Наприклад: погуляти із собакою, приготувати сніданок, прийняти душ. Важливо це робити і записувати всі виконані завдання. Це необхідно для того, щоб повернути прагнення до життя. Планування допомагає залишатися життєздатнішим. І все це в комплексі дає нам оту життєдайну в складних сучасних умовах стратегію, яка виражається станом «адаптуватися». Саме це – запорука працездатного і стабільного психологічного стану, який допомагає нам уникнути професійного вигорання, - підкреслила психолог. Після практичного пропрацювання журналістами елементів і методів дихальних вправ та гімнастики тіла, тренінг продовжила психологиня-арттерапевт Ольга Манжура. - Ми зараз живемо в стані хронічного стресу, який повʼязаний з війною плюс ситуація невизначеності, яка впливає на людей: ми не знаємо як будуть розвиватися події далі, як жити, навчатися та працювати в такий складний період. Війна впливає і на дітей і на дорослих, і навіть на тих людей, які нібито живуть в умовно безпечних умовах чи знаходяться за кордоном. Арттерапія допомагає не збожеволіти та зберегти ясну свідомість. Вона ефективно доповнює практики, про які ми щойно говорили – дихальні вправи, прийоми роботи з тілом, планування свого дня, тощо. Нам допоможуть музика, мистецтво, прогулянки, заняття спортом і, звичайно ж, творчість, прагнення зробити щось своїми руками, створити якусь цікаву поробку, тощо. В цьому плані дуже ефективним засобом відновлення стабільного психологічного стану є виготовлення ляльок-мотанок. Саме цим ми з вами сьогодні і займемося. Будемо разом виготовляти ляльку з поетичною назвою «Дзиґа» (англійською «top» або «spinng top»), яка до того ж є ще й дієвим засобом набуття психологічного заспокоєння. Ось ви бачити, така симпатична лялечка у пишній яскравій спідничці прикріплена на довгій тонкій кругленькій палиці. Коли вам тяжко чи ви відчуваєте психологічну розбалансованість, ви берете цю паличку і рівномірно крутите її між долонями, де розташовано багато чутливих точок, дотикання до яких благодійно впливає на наш організм. Лялька-дзиґа, крутячись, роздмухує навколо себе повітря, а обертальний рух палички між долонями заспокоює вас, повертаючи до нормального стану, - розповідає пані Ольга.

Журналісти з задоволенням взялися за виготовлення чудодійних ляльок-дзиг. Атмосфера в Центрі була напрочуд теплою і творчою. Тренери всі разом допомагали впоратися з цією творчою роботою. І, врешті-решт, гарні ляльки-дзиги вийшли не тільки у жінок-журналістів. Похвалилися успіхом і представники сильної статі. Така зацікавленість у виготовлення ляльок-мотанок «Дзиґа», таке творче натхнення і завзяття, окрім арттерапевтичного впливу, пояснюється ще однією цікавою причиною. Зауважимо, що артпсихологиня Ольга Манжура раніше навчала бажаючих робити цих ляльок на одному з міських тренінгів. Серед учасників була і журналістка-переселенка з Енергодару Алла Шамрай. Вона настільки майстерно навчилася їх виготовляти, що «Дзиги» стали своєрідним «психологічним» подарунком Запорізького Центру журналістської солідарності нашим гостям і партнерам. Доїхали ці дивовижні ляльки-мотанки і до Києва, а звідти – з першим секретарем НСЖУ Ліною Кущ - на закордон. - Лялька із Запоріжжя справила фурор на воркшопі Європейської федерації журналістів із ментального здоров’я журналістів. Учасники з 12-13 країн, і кожен мав змогу покрутити top-ляльку. Колеги навіть пропонують продавати ці вироби за донат на користь журналістів і готові купити їх, - написала у мережі Центрів журналістської солідарності пані Ліна. - Відгук, безумовно, приємний і надихає на творчість. Чи матимуть змогу запорізьки журналісти виробляти ляльок-дзиг у масовому масштабі – покаже час. Але абсолютно точно, ми зможемо тепер дарувати їх всім гостям Центру, нашим друзям і партнерам, а також нашим воїнам, які проходять психологічну реабілітацію після поранень. До речі. першу партію ляльок-дзиг ми вже передали нашим воїнам і сподіваємося, що вони допоможуть їм відновити психологічний стан і зміцнити своє здоров’я, - сказала в кінці тренінгу співкоординатор Запорізького ЦЖС, голова обласної організації НСЖУ Наталія Кузьменко.