Лише масова участь громади у екологічних заходах забезпечить покращення якості повітря

Громадська ініціатива «Екокоаліція Запоріжжя» об’єднала небайдужих громадян у спільноту, яка докладає всіх зусиль, щоб спонукати найбільших забруднювачів – металургійні підприємства вкладати необхідні кошти в програми з установлення сучасних очисних споруд і поетапного зменшення шкідливих викидів у повітря. Громадський рух «Маю право дихати!» виник і розвинувся у Запоріжжі на тлі багаторічної боротьби місцевих жителів за чисте атмосферне повітря. Він сформувався із окремих екологічних рухів, коли у 2020 році у Запоріжжі відбувся перший екомітинг під гаслом «Маю право дихати!» і ухвалив відповідну резолюцію із закликом до влади зобов’язати підприємства-забруднювачі впровадити програми поетапного зниження кількості шкідливих викидів в атмосферне повітря. - Ми діємо з власної ініціативи і на волонтерських засадах, - розповіла екоактивістка і учасниця громадської ініціативи «Екокоаліція Запоріжжя» Тетяна Ярмохіна. – Бо нам не байдужа доля наших дітей і онуків. Нагадаю, що програму з поетапного зниження викидів мали презентувати громаді ще в грудні 2020 року. Але лише після того,як ми зібрали 25 тисяч підписів під петицією до Президента з вимогою припинити травити запоріжців, було фактично розпочато її розробку. Над нею працюють у Інституті громадського здоров’я ім. Марзєєва. Та допоки її ще немає, підприємства-забруднювачі у Запоріжжі вже намагаються отримати нові дозволи на викиди на наступні 7(!) років. Ми ж проводимо громадські слухання з кожним із них окремо і вимагаємо щонайменше включити у їхні зобов’язання чіткі наміри про впровадження положень зазначеної програми, щойно вона буде розроблена. Запоріжжя задихається від заводського смогу. Це наш шанс змінити ситуацію. Ми маємо відстояти своє право дихати чистим повітрям. Запоріжжя ще наприкінці 90-х років минулого століття було визнано зоною екологічного лиха. Оскільки посідає перше місце в Україні за показником захворюваності на одного мешканця на онкологію дихальних шляхів і легенів у місцевих жителів. Це відбувається через шкідливі викиди металургійних гігантів, адже вони працюють за технологіями 50-х років минулого століття. Екоактивісти організують мітинги, ініціюють громадські слухання, створюють петиції, пишуть звернення до влади, вимагаючи забезпечити запоріжцям конституційного права на чисте довкілля. Можновладці і власники металургійних гігантів попрощалися із спокійним життям. - Як уповноважена мітингу «Маю право дихати» уже кілька років поспіль адвокатую зниження викидів забруднюючих речовин у Запоріжжі. Громадськість домоглася, щоб мерія перша в Україні почала створювати Програму щодо поетапного зниження викидів забруднюючих речовин в місті Запоріжжі. Ми змусили їх зробити цей процес публічним, почавши робити стріми та запрошувати журналістів, – розповіла Тетяна Ярмохіна. Екоактивіст Микола Ралик – один із тих, хто з 2017 року бореться у Запоріжжі за право місцевих жителів дихати чистим повітрям. Спільно із своїми однодумцями він протистоїть намаганням власників металургійних гігантів зекономити на модернізації виробництва. Більше того, вимагає закриття мартенівського виробництва, як одного з найбільш шкідливих (Згідно діючих дозволів на викиди передбачено закриття всіх мартенівських печей до 1.01.28 р. Але екологічні посадовці міськради лобіюють прийняття природоохоронної програми, в якій передбачено закриття лише однієї мартенівської печі. Решту хочуть залишити.), на потужному комбінаті «Запоріжсталь». Був одним із ініціаторів громадських слухань з питань ухвалення дозволів на шкідливі викиди для цього підприємства, а також для «Запоріжкоксу» - Мусимо постійно і наполегливого адвокатувати потрібні громадськості меседжи, зробити так, щоб громада не втомлювалася і постійно вимагала чистого повітря, контролювала дії влади не лише при підготовці технічного завдання до Програми, але і далі, тримала під контролем виконання Програми, тиснула на владу і підприємства, - впевнений Микола Ралик.

Він ініціював на платформі Єдиної системи місцевих петицій петицію з закликом забезпечити запоріжців інформацією про якість повітря. У тексті звернення йдеться, що мешканці міста дихають забрудненим повітрям, не знаючи про вміст шкідливих речовин, що порушує їхнє право на отримання екологічної інформації. Петиція вимагає від влади надсилати сповіщення в месенджер про перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин із поясненням, як це може вплинути на здоров’я. Микола Ралик наполягає на необхідності при проведенні моніторингу звернути особливу увагу на контроль за фенолом і формальдегідом, чия концентрація у повітрі наразі в рази перевищує гранично допустимі норми. А в 2024 році, через відсутність достатньої інформації про причини появи фенолу і формальдегіду в атмосферному повітрі Запоріжжя, в програму поетапного зниження викидів не включають заходи по зниженню цих речовин до 2029 року. Його принципова позиція призвела до конфронтації з управлінням з питань екологічної безпеки Запорізької міськради. Від посадовців він вимагає якісної програми, якісної роботи і звітування цього посадовця про його роботу. - Хочу звернути увагу городян, що місто витрачає кошти на фінансування управління екологічної безпеки, яке, множить факти вісутності своєї роботи, які є у відповіді про виконання програми екомоніторингу. НІ ОДИН ЗАХІД ПРОГРАМИ НЕ ВИКОНАНО!!!- наполягає Микола Ралик.

Така діяльність екоактивістів за підтримки громади не обмежується самими декларативними заходами. Принаймні, достеменно відомо, що ПАТ «Запоріжсталь» має дозвіл на викиди речовин забруднювачів до атмосферного повітря, який виданий Міністерством екології та природних ресурсів і дійсний до 29.12.2024 року і хоче його поновити, попри те, що під час війни підприємства можуть працювати по старих дозволах, але без врегулювання цього питання із місцевою громадою зробити це непросто. Хоче поновити дозвіл і «Запоріжкокс». Міндовкіллям «Запоріжкоксу» і «Запоріжсталі» у наданні дозволу, через діяльність місцевих екоактивістів в тому числі, відмовлено, допоки не будуть виконані вимоги щодо втілення заходів з поетапного зниження шкідливих викидів у атмосферне повітря (https://mepr.gov.ua/nakaz-mindovkillya-1482-vid-18-11-2024/ https://mepr.gov.ua/nakaz-mindovkillya-1409-vid-06-11-2024/).

Про ефективність громадської діяльності Миколи Ралика свідчить і результат його роботи з ліквідації амброзії на території обласного центру. Він став засновником громадської ініціативи «Запоріжжя без амброзії». У Запоріжжі показник захворюваності на астму зашкварний. Люди починають буквально задихатися, коли настає час цвісти амброзії. Тоді кількість викликів швидкої допомоги за показником задухи буквально зашкалює. Терапевтичні стаціонари переповнені. - Боротьба із амброзією полягає у радикальному зменшенні площі заражених нею територій, - пояснює Микола Ралик. - Саме збільшувати площі територій, на яких амброзія тотально знищується щороку,- наголошую, не коситься, а знищується!- і потрібно для вирішення проблеми.

Микола Ралик в співасторстві з депутатом Павлом Варванським, запропонував принципово нову програму викорінення цієї карантинної рослини. На його думку, є потреба довготривалого плану її системного знищення. До того ж кожна заражена ділянка має свої особливості та потребує індивідуального підходу. Так, пустирі ефективніше засівати травосумішами, які витіснять карантинну рослину за 3-4 роки. А на міських газонах — її краще виривати з корінням. Крім того, має бути системний підхід, інакше марно витрачатимуться кошти громади. Амброзію за один рік не знищити. Потрібен довготривалий план дій, розрахований десь на 15 років. Але якщо перестати працювати над цією ділянкою та виконувати певні заходи, вона знову туди повернеться й будуть зарослі. Якщо немає плану, всі виділені гроші — це викидання грошей. Ми наполягаємо, що має бути створений план ліквідації амброзії на кожній ділянці, де вона є, - каже Микола Ралик.

Також екоактивіст закликав міську владу ухвалити рішення про щорічне звітування перед громадою до 15 серпня про кількість територій в місті, де амброзія знищена радикальними методами. Звіт він пропонує надавати у вигляді загальнодоступної карти, по якій громада може перевірити достовірність інформації. Результатом такої наполегливої роботи можна вважати скреслу кригу у позиції міської ради у цьому питанні. За підтримки депутата міськради Андрія Варванського домігся зустрічі із заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Андрієм П’ятницьким. Згодом Андрій П'ятницький за результатами цієї зустрічі провів нараду з питань покращення алгоритму боротьби з амброзією. В результаті, вперше тим, хто замовляє роботи на тендері, будуть надані документи , які можна використати для організації тендерів на виривання амброзії вручну. Планується виривання застосовувати там, де амброзія в невеликих кількостях, щоб не допускати її подальшого поширення. Виривання не замінить інші традиційні методи боротьби з амброзією. Але допоможе запобігти поширенню амброзії на інші ділянки. - В місті відсутні комерційні структури, які виконують роботи по вириванню амброзії. Але цю справу може осилити будь-яке підприємство, - зазначає Микола Ралик.- Тому прошу потенційних виривальщиків амброзії повідомити в коментарях, або в особисті про свою готовність надати такі послуги. Я буду в ФБ безплатно рекламувати на своїй сторінці такі фірми, щоб крім тендерних закупок від міськради, самі городяни могли самостійно замовляти в них послуги з виривання амброзії.

Як всі свідомі українці, Микола Ралик активно залучений до волонтерської діяльності. Донатить на потреби армії, вкладається у закупівлю медикаментів та інших потрібних речей для наших захисників. А ще докладає всіх зусиль, щоб захистити життя наших військових. - Можемо врятувати життя наших захисників від ворожих снарядів, дронів та шахедів. Тому збираємо на військові габіони, які є аналогами натівських HESCO. Їх виробляють українці. Потрібно чуть більше 60000 грн. Зібрано 14750 грн, - розповідає Микола Ралик. Габіони — просторова сітчаста конструкція, заповнена сипучими матеріалами, що використовується з різною метою, а нині потрібна для фортифікації. У військовій справі габіони використовують як укриття. Спершу це були циліндричні плетені кошики, відкриті з обох кінців, у які засипали ґрунт. У вертикальному положенні габіони закріплювалися дерев'яними кілками, розташованим знизу. Такі укріплення було легко будувати некваліфікованим солдатам і швидко розташовувати відповідно до ситуації. До їх виготовлення могли залучатися жінки та діти. І тепер їх продовжують використовувати для захисту від вибухів і пострілів. Сучасні габіони складаються з дротяного каркасу та щільної тканини, їх заповнюють піском, землею або каменями]. На відміну від мішків з піском, габіони протяжністю до декількох сотень метрів можуть бути розгорнуті та підготовлені до наповнення за лічені хвилини. - Зібрані кошти ми оплатимо виробнику, який вже в березні 2022 року, коли навіть дроту важко було купити через зупинення виробництва, почав їх виробляти для війська. І сьогодні він поставляє їх по найдешевших цінах. Якщо в когось є виробники, які зроблять їх дешевше, будь-ласка, повідомте про це, і ми будемо робити закупки у них. Адже головне - якнайшвидше передати ці фортифікаційні споруди військовим.

Вже 7 червня Головне управління Державної податкової служби України у Запорізькій області своїм рішенням заблокувало діяльність підприємства Миколи Ралика «Метизи-94». Причина - компанію віднесли до категорії ризикових платників податків. Це сталося саме напередодні громадських обговорень з питань видачі дозволу на викиди Запоріжсталі і Запоріжкоксу, які мали відбутись 13 червня. - Той факт, що моє підприємство завжди чесно сплачувало податки, і жодною з перевірок не було встановлено порушення нами законів, а також на гарячій лінії цього органу мені не могли дати конкретних пояснень про причину такого вчинку податкової і підтвердити обґрунтованість її рішення, укріпило мене в думці, що у такий спосіб намагаються заблокувати мою діяльність як одного з лідерів екоруху, - розповів Микола Ралик.- Але це означає, що лише масовими діями громада здатна добитися покращення якості повітря. Малочисельних екоактивістів завжди можуть заблокувати подібними методами. Тому кожен має приймати рішення: дозволити свавілля і дихати тихо тим, чим дають, чи вголос висловити свою вимогу до влади забезпечити якісне повітря. Він розповів, що таки зміг добитися зустрічі із в.о. начальника обласної податкової Іаном Саранцевим. І той повідомив, що ознакою зловживань на підприємстві екоактивіста було визнано факт реалізації ним товару, який не було придбано на території України, і який підприємство не має можливості виробляти самостійно. Присутній на зустрічі Михайло Кроль, начальник управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області, підтвердив, що причина внесення ризиковості – це четвертий код податкової інформації «Постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів». На ділі ж, підприємство закуповує цей товар у Китаї, що не заборонено законодавством, і реалізує його на території України. Так роблять чимало українських підприємців, і їх не включають в категорію ризикованих. Микола Ралик має всі необхідні документи, які регулярно надає контролюючим органам на всіх етапах реалізації своєї підприємницької діяльності. Тож факт зупинки його підприємства виявився для нього неочікуваним. Більше того, суттєво підірвав його фінансово-економічну спроможність. Кожний день простою приніс підприємцю чималі збитки. А доводити посадовцям свою доброчесність – це дуже принизлива справа, що забрала чимало сил і ресурсу, в першу чергу, часового. Микола Ралик переконаний, що його «замовили» з тим, щоб відірвати від громадської діяльності екоактивіста. Натомість податківці таку його думку спростовують. - Я вам одразу відповідаю: заказу ніякого немає, - заявив Іван Саранцев, в.о. начальника ГУ ДПС в Запорізькій області.

Попри те, що процес з’ясування всіх обставин справи, ухвалення низки рішень і врешті відновлення роботи підприємства тривав понад місяць ( і це ще дуже швидко, з урахуванням бюрократичності контролюючих органів). За словами Миколи Ралика, йому не повідомили конкретно, що саме в своїй діяльності підприємству треба змінити, не було натяків на вимогу хабара. Тим часом, підприємство понесло чималі збитки. А перед Миколою Раликом ніхто не вибачився за таке «непорозуміння» - Після того, як ми оприлюднили ці дії контролюючого органу і почали скаржитися у всі можливі інстанції і вимагати відповіді про причини такого рішення в кожного з податківців, які голосували за це протиправне рішення, нас було розблоковано через трохи більше місяця після початку наїзду. Бізнес омбудсмен повідомив, що він вперше побачив таке швидке розблокування, що навіть вони не встигли відреагувати, - поділився Микола Ралик.- Одночасно з нами визнали ризиковим ще одне запорізьке підприємство. Вони не хотіли оприлюднення і пішли в суд. Це підприємство досі перебуває в статусі ризикових, не дивлячись на те, що вже є рішення суду на їх користь. Тому що податкова затягує розблокування шляхом апеляцій, які тривають.

Але подібні заходи протидії, по-всьому, не зупинять екоактивіста в його боротьбі за право запоріжців дихати чистим повітрям. На його думку саме зараз і час взятися за вирішення цього питання. Бо невдовзі війна закінчиться, і ми почнемо відбудовувати свої міста і села. І вкрай важливо, щоб подальший розвиток нашого обласного центру відбувався на засадах, які враховують інтереси людей і забезпечують належні умови для збереження їхнього життя і здоров’я.