Реанімація на кінчиках пальців: як врятувати життя в прифронтовому місті

10:50 06.05.2025

«Найголовніше — не боятись. Ти можеш бути єдиним шансом для людини, яка зараз між життям і смертю», — говорить Катерина Романова, керівниця Міжкафедрального тренінгового центру Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, де навчають надавати домедичну допомогу.

Вже вдруге побували запорізькі медійники у сучасному Симуляційному центрі на спеціальному тренінгу, організованому Запорізьким Центром журналістської солідарності. У прифронтових містах, як Запоріжжя, де кожна хвилина може коштувати життя, володіння навичками екстреної медичної допомоги стає не розкішшю, а необхідністю. Саме тому тренінги з серцево-легеневої реанімації (СЛР), зупинки кровотечі та поводження у критичних ситуаціях користуються великим попитом. «Найголовніше — не боятись. Ти можеш бути єдиним шансом для людини, яка зараз між життям і смертю», — говорить Катерина Романова, керівниця Міжкафедрального тренінгового центру Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, де навчають надавати домедичну допомогу.

Чому це важливо?

Перш ніж розпочати тренінг, Катерина Романова підкреслює: «Ми не можемо передбачити, коли і де хтось поруч із нами втратить свідомість або зупиниться серце. Саме тому ці навички потрібні всім — як медикам, так і звичайним людям». Серцево-легенева реанімація (СЛР) — це перша допомога, яку надають людині при раптовій зупинці серця. Учасників тренінгу вчать розпізнавати клінічну смерть: відсутність свідомості, дихання та пульсу на магістральних артеріях. У таких випадках діяти потрібно миттєво: викликати «швидку», розпочати компресію грудної клітини й, за можливості, скористатись автоматичним зовнішнім дефібрилятором (АЗД). «Це — реально річ, яка рятує життя», — зауважує Катерина.

Як це виглядає на практиці?

Тренінг складається з теоретичної частини та великого блоку практики. Учасники моделюють ситуації: людина знепритомніла в супермаркеті, дитина поперхнулася вдома, у потерпілого — масивна кровотеча. В таких умовах кожен вчиться діяти чітко й послідовно. Під час навчання окрема увага приділяється власній безпеці. «Не маєте рукавичок — скористайтеся овочевими з супермаркету, носовичком, футболкою. Важливо уникнути контакту з біологічними рідинами постраждалого», — пояснює інструкторка.

Для дорослих і дітей — різні алгоритми

«У дітей зупинка дихання найчастіше — наслідок обструкції дихальних шляхів або нестабільності дихального центру», — розповідає пані Катерина. У випадку з дитиною СЛР починається не з компресій, а з 5 рятувальних вдихів. Далі — чергування 15 компресій до грудної клітини та 2 вдихів. Якщо дитина до року — натискання виконують двома пальцями або охопленням грудної клітини руками. Принцип простий: «Не закидати голову немовлятам — натомість підкладаємо згорнуту річ – шапочку, кофту чи щось інше під лопатки. І пам’ятайте — у малюків дуже еластичні кістки, ви їм не нашкодите, якщо дієте правильно».

Коли зупиняти реанімацію?

Інструктори наголошують: СЛР проводиться до моменту: прибуття бригади швидкої, яка скаже: «Дякуємо, далі ми самі», або появи ознак життя (дихання, рухів, відкриття очей). «Забудьте про міф про 30 хвилин. Це правило стосується лише стаціонарів. На вулиці ми працюємо стільки, скільки потрібно», — зазначає тренерка.

Непрохідність дихальних шляхів: як допомогти? Якщо дитина чи дорослий поперхнувся, застосовують прийом Геймліха. У немовлят — це легкі удари між лопатками у положенні головою вниз. У старших дітей і дорослих — поштовхи в живіт кулаком під діафрагму. «Не можна трясти дитину за ноги! Це небезпечно для шийного відділу хребта», — суворо попереджає інструкторка.

- Тренінг з домедичної допомоги — це не просто лекція. Це робота в команді, практика на манекенах, симуляції в реальних умовах. І головне — усвідомлення: врятувати життя може кожен. Коли ти вперше відчуваєш під руками, як «грудина дає», а потім бачиш, як манекен «оживає», розумієш — ці знання безцінні», — ділиться враженнями після завершення тренінгу молода журналістка Валерія Константинова, яка працює в «Новинах Приазов’я». Загалом же всі учасники тренінгу, а вони вже мають неабиякий досвід навчання правилам надання домедичної допомоги, бо неодноразово брали участь у тренінгах, організованих ЦЖС, відзначають, що ці навички не просто рятують життя. Вони змінюють ставлення до себе, до людей поруч і до відповідальності в екстрених ситуаціях.

Світлана Карпенко Фото Михайлини Нікольської