Як допомогти, врятувати і не нашкодити?

15:58 24.03.2025

Вищий ступінь надання першої домедичної допомоги опрацьовували на черговому тренінгу запорізькі журналісти. Цього разу він вирізнявся і місцем проведення, і умовами, і можливостями, яких раніше медійники не мали, хоча тренування з надання першої медичної допомоги місцевий Центр журналістської солідарності проводить щомісяця. І ось цього разу, враховуючи вже набуті журналістами знання і навички, їм організували навчання в унікальному міжкафедральному тренінговому Центрі Запорізького медико-фармацептичного університету.

Тренінговий центр оснащений новітнім симуляційним обладнанням, завдяки якому повністю відтворюються в реальному часі різноманітні клінічні стани пацієнтів, що дає можливість ефективно проводити навчання. Тренінги у центрі проводяться для широкого кола слухачів: Не тільки для студентів-медиків – від першокурсників до лікарів-інтернів та спеціалістів післядипломної освіти, але і для немедичні спеціалістів – представників екстрених служб (поліцейських, рятувальників), вчителів, волонтерів та всіх, хто прагне опанувати навички домедичної допомоги. Завдяки партнерським стосункам ЦЖС та медуніверситету, потрапили в цей перелік і запорізькі журналісти. Адже вони, як і всі запоріжці, постійно перебувають у зоні ризику - під обстрілами і ракетними та бомбовими атаками, виїжджають готувати репортажі на лінію зіткнення, а отже мають досконало володіти навичками надання першої медичної допомоги, вміти зупиняти кровотечу, робити штучне дихання, зарадити людині без свідомості, заспокоїти під час нападу паніки – ці вміння, якщо вони доведені до автоматизму, можуть врятувати життя і при цьому не завдати шкоди потерпілому. Тож цей тренінг став дійсно вищим ступенем надання першої допомоги в екстремальних воєнних умовах. Провів його доцент кафедри медицини катастроф та військової медицини університету Олег Льовкін. - «Домедична допомога в умовах бойових дій», «Перший на місці події», «Тактична екстрена медична допомога», «Перша допомога при ураженні хімічними та радіоактивними речовинами». «Медичне сортування великої кількості постраждалих при надзвичайних ситуаціях» - ось далеко неповний перелік тем, за якими проводяться заняття в нашому центрі. У нас є дводенні курси. Перший день присвячений допомозі нетравмованому пацієнту – ми вчимо, як діяти при серцево-легеневій реанімації, оцінювати стан людини, надавати першу допомогу. Другий день – це робота з травмованими: зупинка кровотеч, евакуація постраждалих, іммобілізація при переломах. Як вони проходять для немедиків? Професійні рятувальники, поліцейські, вчителі, волонтери та всі бажаючі проходять спеціальні курси з домедичної допомоги. Програма включає: серцево-легеневу реанімацію (за європейськими протоколами), використання автоматичних зовнішніх дефібриляторів (вони зараз є в великих торгових центрах та інших громадських місцях), роботу з травмами та кровотечами (застосування турнікетів, тампонування ран) та евакуацію постраждалих із транспортних засобів, - розповів тренер. Світлана Карпенко, головний редактор Оріхівської газети «Трудова слава» щиро вражена: «Я вперше бачу таке сучасне обладнання. Манекени підключені до комп’ютерів і можуть імітувати різні стани – від проблем із диханням до серцевої недостатності, до різного роду поранень і травм. Тут можна реально навчитися рятувати життя!». Після цікавої теоретичної частини журналісти працювали з манекеном, який імітує критичний стан. Учасники мали визначити стан «пацієнта», оцінити його дихання, пульс і прийняти рішення про початок реанімаційних заходів. Викладач-інструктор контролював кожен етап: правильність виконання компресій грудної клітки, використання автоматичного дефібрилятора, координацію роботи команди, тощо. - Це був для нас справжній виклик, – ділиться враженнями журналістка з Гуляйполя Тамара Борт. – Ми розуміли, що помилка може стати фатальною у реальному житті. Але саме тут, у безпечних умовах, ми могли вчитися, виправляти неточності та набувати впевненості. Під час тренінгів відпрацьовуються і ситуації травматичних пошкоджень. «Пацієнти» – реалістичні манекени з імітацією переломів та ран – вимагали правильного накладення шин, тампонування кровотечі та евакуації постраждалих, - зазначила медійниця.
Використання таких тренувальних технологій відповідає найсучаснішим європейським стандартам. Університет створює умови, у яких майбутні лікарі та немедики можуть напрацювати свої навички без ризику для пацієнтів. Як зазначив Олег Льовкін:«Головна перевага симуляційного навчання – це безпека. Ті, хто навчаються, не бояться зробити помилку, адже вона не коштуватиме пацієнту життя. А коли вони зустрінуться з реальною ситуацією – вони вже будуть готові діяти правильно».

Світлана Владимирова Фото надані прес-службою університету